крикливиці

-виць, крикли́вці, -ів, мн.

1) Хворобливий стан дитини, коли вона безугавно кричить без сліз.

2) розм. Нервове (перев. жіноче) захворювання, що характеризується сильним збудженням і супроводжується викриками; істерія (у 1 знач.).